Архів розділу: Текст з шухляди



Наука з Шевченкового ювілею

Додано by

Дивовижно, до якої міри люди непослідовні. Коли ми вимовляємо А, то переважно й не гадаємо, що треба в такому разі вимовити й Б. Ставимося до суспільного факту так, наче він ізольований, вирваний з життя і не призводить до жадних наслідків. Ось тепер ми вшановуємо пам’ять Шевченка або, принаймні, відгукуємося на шанування. Але при тому — жадних висновків. Не лише з боку тих, що слухають та читають, а й з боку тих, що пишуть, не помітно, щоб вони добре замислилися, до чого зобов’язує визнання цього ювілею. Читати далі



Життя та творчість Марка Епштейна

Додано by

Творчість Марка Епштейна – скульптора, графіка, живописця й театрального художника стала яскравою сторінкою в художньому житті Києва першої половини ХХ століття. Митець народився у 1899 році в Бобруйську, у сім’ї ремісника. У хедер (єврейську початкову релігійну школу) він пішов у Києві, куди батьки переїхали після його народження. Марк Епштейн прославився своїми мистецькими здібностями ще в дитинстві. У листі до директора Музею українського мистецтва І. Говді сестра художника Августа Епштейн згадує такий випадок: якось узимку мати послала десятирічного Марка по воду. Занепокоєна тривалою відсутністю сина, вона разом із донькою подалася на пошуки. Вони побачили хлопчика у дворі, де Марк захоплено ліпив зі снігу скульптурний портрет Льва Толстого перед юрбою зацікавлених сусідів. Цю мить увічнив відомий фотограф Гальперін, що мешкав по сусідству. Світлина і невеличкий коментар до неї потрапили до київської преси. Читати далі



Майкл Беренбаум. Унікальність і загальність Голокосту

Додано by

Певні статті присвячуються суто інтелектуальним проблемам. Науковець може взятися до розв’язання певної проблеми й досліджувати у своїх працях пекуче питання. Інші статті не є виключно продуктом споглядальної думки, а несуть на собі відбиток політичної й організаційної боротьби. Проблема не може бути розв’язана, допоки не буде закладено якесь нове інтелектуальне підґрунтя. Саме це спонукало Майкла Беренбаума написати вперше про унікальність та загальність Голокосту. Читати далі



Українські переклади Павла Тичини з їдишу

Додано by

Давид Гофштейн

ІЗ ЦИКЛУ «ПОЛЯ»

І

Над містом чути – дзвін прогув
Із шпиля башти раз і вдруге…
В краю снігів, ночей і туги
Там перший зразу ж потонув.
Житла людського острови,
В солому вкутані, зогріті,
Стоять, стулившись, наче діти,
Хатинка, погріб і хліви.
І тихий тихий зорекруг!
І дихає природа сонна…
Не спить лиш хатка двовіконна,
А в ній від лампи теплий круг… Читати далі



Гілель Казовський. Феномен Культур-Ліґи

Додано by

У своїх мемуарах Авром Ґоломб (1888–1982), один із найпомітніших діячів єврейської освіти першої половини ХХ ст. й ориґінальний національний мислитель, який у 1917–1921 рр. мешкав у Києві, згадує прецікавий епізод. Подія, яку він описує, відбулася в січні 1918 року, коли в Києві почався більшовицький заколот і частини Червоної Армії почали артилерійський обстріл української столиці: «Пригадую: дощового дня, коли на вулицях уже лунали постріли, я біг, пригнувшись, Кузнечною до єврейської студентської кухні. Мені назустріч, знизу, підіймається Зеліґ Меламед (помер на самоті в Нью-Йорку) і гукає здалеку: “Є! Готово!”. У нього в кишені лежав статут Культур-Ліґи». Читати далі