Усі три книги Б. Забарко містять свідчення й спогади колишніх в’язнів нацистських концтаборів і гетто, а також тих, кому вдалося вижити під чужим ім’ям чи документами на окупованій нацистами території України. Спогади людей, які пережили небачену в історії Катастрофу (Голокост, Шоа), вміщують документальний матеріал про трагічну долю українського єврейства під час нацистського геноциду. Йдеться про життя людей, приречених на загибель, які, зберігаючи свою людську сутність, опиралися ворогу, боролися за своє існування й перемогли смерть; про взаємини між євреями й неєвреями – колабораціоністами, байдужими співгромадянами й тими шляхетними і сміливими людьми – Праведниками народів світу, – завдяки яким автори спогадів пережили Голокост. Ці людські спогади – частинка пам’яті народу, тріумф пам’яті над забуттям, – мають велике наукове, виховне й гуманістичне значення. Вони спростовують фальсифікації тих, хто з політичних міркувань заперечує Голокост, недооцінює його чи намагається переглянути.

Жизнь и смерть в эпоху Холокоста. Свидетельства и документы. Книга 3. Ред. і укл. Б. Забарко. – К.: Дух і Літера, 2007. — 700 с ISBN 966-378-040-1